Законом України "Про освіту" визначені основні напрями розвитку освіти, шляхи
регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання професійної
та громадянської підготовки громадян України. Освіта стала пріоритетною справою
українського народу. Навчальним закладам наразі потрібен новий зміст
методичної роботи. Стрижневою ланкою в організації навчально-методичної роботи
у вищому закладі освіти І-ІІ рівнів акредитації є циклова (предметна) комісія. Стрижневою ланкою в організації навчально-методичної роботи у вищому закладі освіти І-ІІ рівнів акредитації є циклова (предметна) комісія.
Циклова
комісія є об'єднанням викладачів певної дисципліни комісія є об'єднанням викладачів певної дисципліни чи споріднених
дисциплін.
І циклова, і предметна комісії організовуються в складі не
менше трьох викладачів - членів комісії. До складу циклової комісії мають
входити і майстри виробничого навчання.
Основними завданнями циклової (предметної) комісії є:
• організація
педагогічних працівників навчального закладу на вдосконалення змісту навчання
та виховання;• вдосконалення методичної підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання стосовно проведення навчальної та виховної роботи;
• вивчення та пропаганда передового досвіду в навчально-виховній роботі;
• активізація самостійної роботи викладачів щодо підвищення своєї кваліфікації.
Циклова (предметна) комісія здійснює розробку та втілення в життя заходів, спрямованих на поліпшення якості на денній та заочній формі навчання, впровадження заходів щодо наукової організації навчального процесу, ознайомлення з методами і прийомами роботи викладачів, майстрів виробничого навчання, розробку методики викладання окремих навчальних дисциплін, проведення теоретичних, практичних занять, готує рекомендації щодо ефективного використання навчального обладнання, наочних посібників, нових педагогічних технологій у навчальному процесі, організації самостійної роботи студентів з вивчення окремих тем і розділів навчальної дисципліни, надає індивідуальну допомогу викладачам, майстрам виробничого навчання в плануванні роботи, організації та проведенні відкритих занять, занять гуртків при навчальних лабораторіях та кабінетах, надає допомогу викладачам-початківцям в оволодінні педагогічною майстерністю. Циклова (предметна) комісія має право вносити пропозиції щодо змісту та обсягу діючих профам у зв'язку із специфікою афарної освіти, появою нової техніки, передового досвіду роботи та послідовності вивчення окремих тем суміжних і взаємозв'язаних навчальних дисциплін.
Зміст навчально-методичної роботи циклової (предметної) комісії
Діяльність циклової (предметної) комісії визначається типовим положенням, на підставі якого навчальний заклад може розробляти положення про циклову (предметну) комісію з урахуванням конкретних завдань, що стоять перед ним, і специфіки його роботи. Головна мета роботи циклової (предметної) комісії полягає в підвищенні успішності студентів та поліпшенні якості підготовки спеціалістів, здатних у нових соціально-економічних умовах вирішувати питання господарювання в умовах різних форм власності. Досягнення цієї мети циклова (предметна) комісія здійснює шляхом:
♦ навчальної роботи, спрямованої на вдосконалення змісту освіти та навчання і виховання студентів;
♦ методичної роботи кожного викладача - члена комісії;
♦ підвищення кваліфікаційного рівня викладачів, вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду, застосування нових педагогічних технологій;
♦ вдосконалення навчально-матеріальної бази та розробки методичних рекомендацій з використання наочних посібників та технічних засобів у навчально-виховному процесі;
♦ організації самостійної роботи студентів;
♦ окремим напрямом роботи циклової (предметної) комісії виступає організаційна робота.
Навчальна робота
Навчальна робота циклової (предметної) комісії організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання, демократизації навчального процесу та направляється на поліпшення успішності студентів. Циклова (предметна) комісія постійно повинна проводити аналіз успішності студентів, визначати причини неуспішності окремих студентів, та намічати шляхи усунення цих проблем.
Поліпшенню навчання та успішності студентів сприяє творче застосування методів і прийомів роботи зі студентами. Зокрема, застосування принципів дискусійності, проблемності, індивідуалізації навчання, модульно-рейтингового навчання тощо.106
Циклова (предметна) комісія повинна сприяти пропаганді методів активного навчання. Циклова (предметна) комісія повинна систематично проводити аналіз змісту навчальних програм, вносити до них зміни, домагаючись логічності змісту тем дисципліни, що вивчаються, реалізації міжпредметних зв'язків.
Циклова (предметна) комісія на основі аналізу підсумків поточного чи рубіжного контролю повинна виявити причини неуспішності студентів і визначити дидактичні засоби їх ліквідації.
До основних дидактичних засобів попередження та усунення причин неуспішності належать:
■ педагогічна профілактика, яка спрямована на те, щоб не допускати методичних помилок, підвищувати ефективність процесу навчання;
■ педагогічна діагностика, яка являє собою систему педагогічних дій, що дозволяють виявляти прогалини в знаннях, вивчити особливості окремих студентів і на цій підставі здійснювати індивідуалізацію навчально-виховної роботи на занятті та під час позааудиторної роботи.
У центрі уваги циклової (предметної) комісії повинна бути індивідуальна робота викладачів із студентами, зокрема, вивчення та запровадження досвіду роботи з обдарованою молоддю, методики індивідуальних консультацій, консультацій з використанням ПЕОМ, запровадження досвіду диференційованого навчання студентів тощо.
Поряд із навчальною роботою циклова (предметна) комісія вирішує і виховні завдання. Тому комісії до завдань необхідно віднести і такі питання: організація методичної роботи в позааудиторній діяльності, зокрема, організації гурткової роботи, проведення масових предметних заходів (конференцій, олімпіад, конкурсів, "круглих столів", брейн-рингів, аукціонів тощо).
Методична робота
Методична робота є засобом реалізації навчально-виховних цілей, які стоять перед цикловою (предметною) комісією. Зміст цієї роботи полягає в удосконаленні методичної майстерності викладачів та майстрів виробничого навчання, формуванні педагога-дослідника, який би працював над зміною авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану, від засвоєння студентом знань до всебічного розвитку людини як особистості, як найвищої цінності суспільства; сприяти реалізації принципу: не людина для держави, а держава для людини. Методична робота повинна носити системний, цілеспрямований характер, а не бути звичайним набором розрізнених заходів. У зв'язку з цим, необхідно на підставі аналізу роботи за попередній рік і з урахуванням завдань, що стоять перед навчальним закладом, виробити основні напрями, сформулювати одну або кілька проблем, над якими комісія буде працювати на протязі одного року. Проблеми можуть мати кілька методичних завдань, що поєднані спільною направленістю.
Для надання викладачам допомоги в поповненні та оновленні ними психологічно-педагогічних знань, підвищення морального рівня, професійної та ділової кваліфікації і методичної майстерності циклова (предметна) комісія організовує заходи:
♦ обговорення індивідуальних планів викладачів щодо підвищення теоретичного рівня та професійної кваліфікації; заслуховування звітів про їх виконання;
♦підготовку викладачами методичних доповідей та рефератів; обговорення їх на засіданнях комісії;
♦залучення викладачів до участі в підготовці загальних по ВНЗ методичних конференцій і семінарів, до активного обговорення питань, що на них розглядаються;
♦ розробка окремих методик викладання дисциплін циклу;
♦ рецензування методичних розробок, кодопосібників, відеофільмів, навчальних посібників, програм та іншої методичної літератури;
♦вивчення та запровадження нових технологій навчання в навчальному процесі.
Велику увагу циклова (предметна) комісія повинна приділяти вивченню й узагальненню передового педагогічного досвіду роботи викладачів своєї комісії. Це сприяє поліпшенню професійного рівня викладачів, якості навчання та виховання студентів.
Вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду здійснюється шляхом:
- написання викладачами методичних розробок на базі власного досвіду;
- організація відкритих занять та їх аналіз;
- обговорення на засіданнях комісії взаємовідвіданих занять;
- написання й обговорення рефератів та огляд матеріалів із досвіду роботи педагогів-новаторів;
- організація семінарів, бесід за круглим столом на яких обговорюється й узагальнюється досвід роботи окремих викладачів;
- створення відеофільмів, які розкривають досвід роботи викладача та створення відеотек з досвіду роботи педагогів-новаторів;
- залучення викладачів до участі в роботі міських, районних, обласних методичних об'єднань.
Підвищення кваліфікаційного рівня викладачів
Підвищення кваліфікаційного рівня викладачів, вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду, застосування педагогічних технологій подано в методичних рекомендаціях "Методика вивчення педагогічного досвіду викладача".
Робота циклової (предметної) комісії щодо вдосконалення навчально-матеріальної бази
Навчально-матеріальну базу складають дидактичні засоби разом із навчальними приміщеннями та їх обладнаннями, що забезпечує нормативні умови процесу навчання та робочої гігієни.
Дидактичні засоби збагачують методи навчання, сприяють їх ефективності, впливають на кінцеві результати навчально-виховної роботи. Вони включають навчальні посібники, аудіовізуальні, візуальні засоби навчання, ПЕОМ, ТЗН, лабораторне обладнання, спортивне обладнання, дослідні ділянки тощо, з чим пов'язана робота викладачів і студентів.
Навчально-матеріальна база дисциплін зосереджується в навчальних кабінетах і лабораторіях.
Кожна циклова (предметна) комісія спрямовує свою роботу на вдосконалення навчально-матеріальної бази з кожної дисципліни, яка входить до її складу, вирішує методичні питання щодо використання цієї бази в навчальному процесі.
При цьому слід зосередити увагу на розв'язанні таких питань:
• раціональність розміщення кабінетів і лабораторій з урахуванням їх найкращого взаємовикористання дисциплінами циклу, забезпечення в навчальних приміщеннях умов робочої гігієни;
• кабінетів і лабораторій у відповідності з переліком типового обладнання, забезпеченість навчальних програм дидактичними засобами та відповідність технічним і естетичним вимогам;
• наявність комплексу методичного забезпечення навчальної дисципліни;
• наявність правил техніки безпеки під час проведення практичних і лабораторних занять, плану роботи кабінету (лабораторії) та гуртка;
• наявність матеріалів для організації самостійної роботи студентів щодо вивчення окремих тем чи розділу;
• наявність методичного пакету для контролю за засвоєнням навчального матеріалу (рубіжного контролю, підсумкового контролю).
Дані питання циклова (предметна) комісія може розглядати у формі засідань, на яких обговорюються плани роботи кабінетів (лабораторій) і гуртків, приймаються рішення з конкретних питань із внесенням пропозицій на засідання педагогічної (методичної) ради, заслуховуються звіти завідуючих кабінетами (лабораторіями) з питань виконання планів або раніше прийнятих рішень комісії.
Ефективними формами є проведення оглядів кабінетів і лабораторій з наступним аналізом, підведенням підсумків і висновками, організація поточного контролю і взаємоконтролю роботи кабінетів і лабораторій.
Організаційна робота
Організаційна робота проводиться з метою створення оптимальних умов методичної діяльності викладачів з реалізації навчально-виховних цілей.
Зміст організаційної роботи включає такі заходи:
• вироблення основних напрямів роботи та поставку методичних проблем;
• організація взаємовідвідування занять викладачами та складання графіка взаємовідвідування занять;
• визначення тематики досвіду роботи викладачів для узагальнення та пропаганди передового педагогічного досвіду;
• організація написання методичних розробок, доповідей, рефератів тощо;
• організація відвідування занять окремих викладачів з метою вивчення системи їх роботи та надання методичної допомоги;
• організація роботи з обдарованими студентами, надання їм індивідуальної допомоги в розширенні знань;
• організація самостійної навчальної діяльності студентів;
• організація вивчення індивідуальних особливостей слабовстигаючих студентів для визначення дидактичних методів усунення причин неуспішності;
• вивчення і вироблення рекомендацій щодо оснащення кабінетів і лабораторій дидактичними засобами;
• підготовку методичних матеріалів, їх рецензування та обговорення на засіданнях педагогічної ради;
• організація викладачів для участі в загальних навчально-методичних заходах навчальних закладів;
• встановлення зв'язків із підприємствами;
• організація підвищення кваліфікації викладачів, про-ходження стажування на підприємствах тощо.
Організація роботи виконується головою циклової (предметної) комісії або за його участю.
Організаційні заходи повинні відповідати змісту та формам навчально-методичної роботи. Чітка організація забезпечить успіх роботи циклової (предметної) комісії.
Форми навчально-методичної роботи циклової (предметної) комісії
Засідання циклової (предметної) комісії
Засідання - це групова форма навчально-методичної роботи за участю всіх викладачів комісії. На засіданнях обговорюються питання, тематика яких встановлюється планом роботи циклової (предметної) комісії, але може змінюватись, доповнюватись з урахуванням поточних проблем.
Питання, що виносяться на засідання циклової (предметної) комісії повинні цікавити всіх членів комісії. Тому з ними члени комісії знайомляться заздалегідь, це забезпечує активність і змістовність процесу обговорення. Підготовка питань, що виносяться на засідання комісії є предметом постійної уваги та контролю з боку голови комісії.
Засідання циклової (предметної) комісії починається з оголошення та затвердження порядку денного. Далі заслуховуються повідомлення, доповіді чи реферати викладачів, які готували матеріал для обговорення. Після обговорення приймаються рішення.112
Рішення в основному повинне носити рекомендаційний характер. Воно може схвалювати чи заперечувати пропозиції доповідачів або пропозиції, що висунуті в ході обговорення.
Рішення з окремих питань можуть бути представлені у формі конкретних заходів, що зобов'язують виконавців довести роботу над проблемою до завершення.
Робота засідання оформляється протоколом, в якому зазначається порядок денний, склад присутніх, стислий зміст повідомлень, доповідей чи рефератів та рішень. До протоколу можуть додаватися окремі документи (пропозиції викладачів про зміни і доповнення, що вносяться в навчальні програми; звіти про роботу кабінету чи лабораторії").
Взаємовідвідування занять викладачами
Циклова (предметна) комісія організовує взаємовідвідування занять викладачами та обговорення взаємовідвіданих занять. Організацію взаємовідвідування занять здійснює голова циклової (предметної) комісії, склавши при цьому графік взаємовідвідувань занять та врахувавши думки і побажання членів комісії.
У графіку взаємовідвідувань зазначається хто кого повинен відвідати, пропонуються орієнтовані терміни, та за бажанням членів комісії, визначається мета взаємовідвідування.
При такій організації стає цілеспрямованим обговорення взаємовідвіданих занять, має характер вивчення та узагальнення досвіду роботи викладача. Обговорення взаємовідвіданих занять покликане узагальнити досвід багатьох викладачів з окремих навчально-методичних проблем. При цьому не повинні замовчуватись труднощі та невдачі, з якими зустрічаються викладачі при вирішенні методичних питань, щоб попередити їх повторення, а також спільно знайти правильне методичне рішення.
Внаслідок аналізу й обговорення взаємовідвіданих занять (або системи занять) циклова (предметна) комісія приймає рішення та відповідні рекомендації про узагальнення досвіду роботи викладачів і пропаганду даного досвіду серед колег навчального закладу (рекомендації атестаційній комісії щодо присвоєння кваліфікацій, педагогічного звання).
Відкриті заняття (виховні західи)
Відкрите заняття (виховний захід) займає особливе місце у
вивченні і поширенні передового педагогічного досвіду. Таке заняття одночасно є
формою і засобом вивчення та поширення передового педагогічного досвіду.
Відкрите заняття (виховний захід) має свою внутрішню структуру, елементи, які відображають етапи вивчення досвіду викладача.
1. Вибір і визначення мети відкритого заняття.
2. Сприймання педагогічної діяльності викладача.
3. Аналіз відкритого заняття.
4. Підведення підсумків відкритого заняття.
Під час підготовки до проведення відкритого заняття необхідно завчасно правильно і чітко визначити його мету, яка повинна:
♦ відповідати вимогам часу, практичній доцільності та значимості;
♦ відображати ту частину педагогічної діяльності, яка найбільш кваліфіковано виконується даним викладачем, а тому заслуговує уваги, вивчення та передачі іншим у вигляді досвіду.
Дуже важливим є визначення складу викладачів, які повинні взяти участь у відкритому занятті (виховному заході). Відкрите заняття можуть відвідати всі викладачі за бажанням, але виходячи з того, що воно є однією з форм підвищення педагогічної майстерності, потрібно окремим викладачам рекомендувати відвідувати те чи інше заняття, ознайомити їх з метою та відповідною документацією. Викладач, що проводить такий захід, не повинен вступати в контакт з присутніми викладачами в ході заняття і присутні не повинні втручатися в діяльність викладача та студентів.
Присутні ведуть спостереження за ходом заходу, роблять записи в яких відображають основні моменти, свої пропозиції про кращий варіант його проведення, висловлюють попередні оцінюючі думки. Організацію обговорення відкритого заходу очолює голова циклової (предметної) комісії.
Викладач, який проводив захід, повинен висловити свою точку зору відносно того, наскільки йому вдалося реалізувати те, що було заплановано, дати пояснення тим змінам і відхиленням від плану, які відбулися в ході його проведення, зробити висновки про досягнення поставленої мети.
Викладачі, що були на занятті (виховному заході), почергово висловлюють свої судження відносно проведення, доповнюють і уточнюють один одного. У процесі аналізу заняття висловлюються не тільки позитивні судження, але зазначаються й обговорюються недоліки, які мали місце на занятті. Це дуже важливо як для тих, хто був присутнім на занятті, так і для того викладача, який його проводив.
У кінці обговорення організатор відкритого заняття підводить підсумки відкритого заходу в цілому. При цьому звертає увагу на якість підготовки, проведення, обговорення, відмічає те позитивне на занятті, що заслуговує запозичення у вигляді передового педагогічного досвіду.
Обговорення відкритого заняття (виховного заходу) оформляється протоколом та відповідними рекомендаціями.
Методичні розробки
Методична розробка - це посібник для викладачів чи студентів, в якому розкриваються методика тих чи інших процесів у навчанні та вихованні, а також методи, прийоми, які сприяють досягненню в роботі кращих наслідків. Методрозробка - це не констатація фактів, а пропозиції, як необхідно і, як краще здійснити ту чи іншу дію в навчально-виховному процесі.
Методичні розробки можуть виконуватися з якоїсь теми дисципліни або окремого заняття, а також з будь-якого питання навчальної, виховної та організаційної роботи. Висновки такої розробки можна "перенести" на вивчення тем не тільки інших дисциплін, але і на теми дисципліни, що вивчається. Розробка пишеться з більш детальним описом застосування способів, прийомів, раціонального їх відношення, за допомогою яких досягається дидактична мета вивчення "важкої" теми дисципліни. Вона повинна мати і конкретні приклади. Створення методичної розробки починається з визначення теми і характеру роботи. Тематика методичних розробок повинна бути актуальною, розкривати передові педагогічні технології, досвід роботи викладача з викладання дисципліни чи організації, самостійної роботи студентів. Методична розробка може розкривати шляхи реалізації концепції виховної роботи навчального закладу.
З метою оволодіння теорією питання, що планує висвітлити викладач, необхідно вивчити спеціальну та педагогічну літературу, яка стосується даного питання.
Накопичуючи фактичний матеріал необхідно його проаналізувати й узагальнити, використавши при цьому власний досвід та спостереження. Важливо в методичній розробці спланувати її написання та розкриття теми. У плані зазначається назва роботи та послідовність розділів. У кожному розділі вказується перелік питань, що визначають його зміст. Рекомендується обговорити на засіданні комісії план написання методичної розробки.
Методична розробка повинна відповідати певним вимогам: актуальність теми, відповідність змісту методрозробки темі, глибина і повнота розкриття теми, точність формулювань і висновків, грамотність мови, правильність використання наукових термінів та визначень. Тематика методичних розробок розглядається цикловою (предметною) комісією і визначається на весь навчальний рік. Це сприяє цілеспрямованому написанню методичних розробок.
Методичні доповіді та реферати
Методична доповідь - це публічне повідомлення на навчальну, методичну, виховну теми. У доповіді узагальнюється кращий педагогічний досвід роботи викладача чи викладачів, у ній слід вказувати недоліки та шляхи їх подолання. Тема доповіді повинна бути актуальною, і розкриватись глибоко й повно незважаючи на стислість викладу. У вступній частині необхідно оригінально та захоплююче підійти до розкриття теми, в основній частині доказово розглянути поставлені питання та точно сформулювати висновки в заключній частині.
Приклади повинні відповідати змісту доповіді, бути яскравими та стислими.
Реферат - це стислий виклад сутності навчально-виховної роботи чи методичної проблеми на основі огляду відповідної літератури та інших джерел. Як правило, реферат має науково-інформаційне призначення. Крім вичерпуючого, наукового, об'єктивного висвітлення теми в рефераті може міститися аналіз і критика відповідних теорій, обгрунтовані висновки. У рефераті не повинно бути занадто багато цифрового матеріалу, що ускладнює сприйняття, він не повинен бути перевантажений фактами.
Відкрите заняття (виховний захід) має свою внутрішню структуру, елементи, які відображають етапи вивчення досвіду викладача.
1. Вибір і визначення мети відкритого заняття.
2. Сприймання педагогічної діяльності викладача.
3. Аналіз відкритого заняття.
4. Підведення підсумків відкритого заняття.
Під час підготовки до проведення відкритого заняття необхідно завчасно правильно і чітко визначити його мету, яка повинна:
♦ відповідати вимогам часу, практичній доцільності та значимості;
♦ відображати ту частину педагогічної діяльності, яка найбільш кваліфіковано виконується даним викладачем, а тому заслуговує уваги, вивчення та передачі іншим у вигляді досвіду.
Дуже важливим є визначення складу викладачів, які повинні взяти участь у відкритому занятті (виховному заході). Відкрите заняття можуть відвідати всі викладачі за бажанням, але виходячи з того, що воно є однією з форм підвищення педагогічної майстерності, потрібно окремим викладачам рекомендувати відвідувати те чи інше заняття, ознайомити їх з метою та відповідною документацією. Викладач, що проводить такий захід, не повинен вступати в контакт з присутніми викладачами в ході заняття і присутні не повинні втручатися в діяльність викладача та студентів.
Присутні ведуть спостереження за ходом заходу, роблять записи в яких відображають основні моменти, свої пропозиції про кращий варіант його проведення, висловлюють попередні оцінюючі думки. Організацію обговорення відкритого заходу очолює голова циклової (предметної) комісії.
Викладач, який проводив захід, повинен висловити свою точку зору відносно того, наскільки йому вдалося реалізувати те, що було заплановано, дати пояснення тим змінам і відхиленням від плану, які відбулися в ході його проведення, зробити висновки про досягнення поставленої мети.
Викладачі, що були на занятті (виховному заході), почергово висловлюють свої судження відносно проведення, доповнюють і уточнюють один одного. У процесі аналізу заняття висловлюються не тільки позитивні судження, але зазначаються й обговорюються недоліки, які мали місце на занятті. Це дуже важливо як для тих, хто був присутнім на занятті, так і для того викладача, який його проводив.
У кінці обговорення організатор відкритого заняття підводить підсумки відкритого заходу в цілому. При цьому звертає увагу на якість підготовки, проведення, обговорення, відмічає те позитивне на занятті, що заслуговує запозичення у вигляді передового педагогічного досвіду.
Обговорення відкритого заняття (виховного заходу) оформляється протоколом та відповідними рекомендаціями.
Методичні розробки
Методична розробка - це посібник для викладачів чи студентів, в якому розкриваються методика тих чи інших процесів у навчанні та вихованні, а також методи, прийоми, які сприяють досягненню в роботі кращих наслідків. Методрозробка - це не констатація фактів, а пропозиції, як необхідно і, як краще здійснити ту чи іншу дію в навчально-виховному процесі.
Методичні розробки можуть виконуватися з якоїсь теми дисципліни або окремого заняття, а також з будь-якого питання навчальної, виховної та організаційної роботи. Висновки такої розробки можна "перенести" на вивчення тем не тільки інших дисциплін, але і на теми дисципліни, що вивчається. Розробка пишеться з більш детальним описом застосування способів, прийомів, раціонального їх відношення, за допомогою яких досягається дидактична мета вивчення "важкої" теми дисципліни. Вона повинна мати і конкретні приклади. Створення методичної розробки починається з визначення теми і характеру роботи. Тематика методичних розробок повинна бути актуальною, розкривати передові педагогічні технології, досвід роботи викладача з викладання дисципліни чи організації, самостійної роботи студентів. Методична розробка може розкривати шляхи реалізації концепції виховної роботи навчального закладу.
З метою оволодіння теорією питання, що планує висвітлити викладач, необхідно вивчити спеціальну та педагогічну літературу, яка стосується даного питання.
Накопичуючи фактичний матеріал необхідно його проаналізувати й узагальнити, використавши при цьому власний досвід та спостереження. Важливо в методичній розробці спланувати її написання та розкриття теми. У плані зазначається назва роботи та послідовність розділів. У кожному розділі вказується перелік питань, що визначають його зміст. Рекомендується обговорити на засіданні комісії план написання методичної розробки.
Методична розробка повинна відповідати певним вимогам: актуальність теми, відповідність змісту методрозробки темі, глибина і повнота розкриття теми, точність формулювань і висновків, грамотність мови, правильність використання наукових термінів та визначень. Тематика методичних розробок розглядається цикловою (предметною) комісією і визначається на весь навчальний рік. Це сприяє цілеспрямованому написанню методичних розробок.
Методичні доповіді та реферати
Методична доповідь - це публічне повідомлення на навчальну, методичну, виховну теми. У доповіді узагальнюється кращий педагогічний досвід роботи викладача чи викладачів, у ній слід вказувати недоліки та шляхи їх подолання. Тема доповіді повинна бути актуальною, і розкриватись глибоко й повно незважаючи на стислість викладу. У вступній частині необхідно оригінально та захоплююче підійти до розкриття теми, в основній частині доказово розглянути поставлені питання та точно сформулювати висновки в заключній частині.
Приклади повинні відповідати змісту доповіді, бути яскравими та стислими.
Реферат - це стислий виклад сутності навчально-виховної роботи чи методичної проблеми на основі огляду відповідної літератури та інших джерел. Як правило, реферат має науково-інформаційне призначення. Крім вичерпуючого, наукового, об'єктивного висвітлення теми в рефераті може міститися аналіз і критика відповідних теорій, обгрунтовані висновки. У рефераті не повинно бути занадто багато цифрового матеріалу, що ускладнює сприйняття, він не повинен бути перевантажений фактами.
Рецензії
Рецензії пишуть на підручники, навчальні посібники та
програми, методичні розробки. Рецензія - вид роботи, що дає оцінку. У рецензії
зазначається назва роботи, яка рецензується, її автор, дається аналіз за такою
схемою: чи правильно та влучно підібрана назва, чи відповідає назва її змісту,
на кого розрахована робота, чи існують подібні роботи та в чому полягає
особливість даної; чи правильна її будова та чи достатньо вичерпана тема, чи
враховані діючі положення з даного питання; чи відповідає текстовий та
ілюстративний матеріал сучасному стану науки і техніки; чи правильна наукова
термінологія; чи витримана однаковість літерних позначень, чи правильні символи
формул; чи відповідає матеріал навчальному плану та програмі; чи використаний
передовий досвід, у чому полягають основні позитивні якості та недоліки роботи.
На закінчення слід зробити висновки та пропозиції, в яких зазначається, чи
досягнута мета, аргументуються неправильні положення та внести пропозиції, як
покращити роботу, яка рецензується.
Педагогічні дослідження
Педагогічні дослідження циклова (предметна) комісія організовує для вивчення ефективності роботи викладачів, встановлення рівня оптимальності нових форм і методів навчально-виховного процесу та доцільності їх впровадження, визначення причин, які породжують недоліки в процесі навчання та виховання.
Педагогічні дослідження - багатоплановий і складний процес, який передбачає накопичення, аналіз і наукову обробку фактів, що відображають стан навчання, виховання.
Об'єктами педагогічних досліджень виступають: діяльність викладача, умови, що визначають цю діяльність, якість знань, умінь і навичок студентів, їх моральне обличчя тощо.
Для проведення педагогічного дослідження повинна бути визначена проблема, яка ставить нові питання, виявляє протиріччя між старим і новим.
Дослідження ведеться за програмою, в якій повинні знайти відображення:
■ постановка проблеми та мета дослідження;
■ робоча гіпотеза;
■ об'єкт та предмет дослідження;
■ методи дослідження;
■ організаційні форми проведення дослідження.
Педагогічні дослідження
Педагогічні дослідження циклова (предметна) комісія організовує для вивчення ефективності роботи викладачів, встановлення рівня оптимальності нових форм і методів навчально-виховного процесу та доцільності їх впровадження, визначення причин, які породжують недоліки в процесі навчання та виховання.
Педагогічні дослідження - багатоплановий і складний процес, який передбачає накопичення, аналіз і наукову обробку фактів, що відображають стан навчання, виховання.
Об'єктами педагогічних досліджень виступають: діяльність викладача, умови, що визначають цю діяльність, якість знань, умінь і навичок студентів, їх моральне обличчя тощо.
Для проведення педагогічного дослідження повинна бути визначена проблема, яка ставить нові питання, виявляє протиріччя між старим і новим.
Дослідження ведеться за програмою, в якій повинні знайти відображення:
■ постановка проблеми та мета дослідження;
■ робоча гіпотеза;
■ об'єкт та предмет дослідження;
■ методи дослідження;
■ організаційні форми проведення дослідження.
Інші форми роботи
До цих форм роботи належать такі, що не будучи традиційними, використовуються для активізації методичної роботи та підвищення її ефективності. Це можуть бути.
Спільні засідання циклових (предметних) комісій на яких обговорюються питання, що цікавлять викладачів кількох циклових (предметних) комісій. На спільних засіданнях можна розглядати питання:
♦адаптація студентів нового набору до навчання в закладі освіти;
♦організація та методика проведення бінарних занять;
♦єдині вимоги щодо контролю й оцінки знань студентів;
♦дипломне проектування;
До цих форм роботи належать такі, що не будучи традиційними, використовуються для активізації методичної роботи та підвищення її ефективності. Це можуть бути.
Спільні засідання циклових (предметних) комісій на яких обговорюються питання, що цікавлять викладачів кількох циклових (предметних) комісій. На спільних засіданнях можна розглядати питання:
♦адаптація студентів нового набору до навчання в закладі освіти;
♦організація та методика проведення бінарних занять;
♦єдині вимоги щодо контролю й оцінки знань студентів;
♦дипломне проектування;